2008-04-28 12:29
РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ...

РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Є НАГАДУВАННЯМ ПРО РИЗИКИ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ТА США НА ВИКОРИСТАННЯ СТІЙКИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

Для розповсюдження: 25 квітня 2008р.

Контактні особи:
Keн Босонг (США):+1 301-588-4741
Тарас Личук (Україна):+38 067 750-5192

Такома Парк, Меріленд; Рівне, Україна – 26 квітня 2008р. виповнюється 22 роки з моменту аварії у 1986 році на Чорнобильській АЕС – найбільшої ядерної катастрофи в історії атомної індустрії.

Чорнобильська катастрофа стала результатом недопрацьованої конструкції реактора, що знаходився під контролем недостатньо кваліфікованого персоналу без належних заходів безпеки. Наслідки катастрофи включають у себе сотні та можливо тисячі смертей, довготривалий негативний вплив на здоров’я, радіоактивне забруднення великих територій, втрати власного майна тисячами осіб та витратами по ліквідації наслідків катастрофи, що складають міл’ярди доларів.

Ця річниця повинна слугувати нагадуванням того, що ядерна енергетика є невиправдано дорогою, небезпечною для здоров’я та довкілля, в той час як і Україна і США переслідують сумнівну стратегію по відродженню ядерної індустрії.

Відродження ядерної енергетики в Україні або США пов’язано з виникненням ризиків нових Чорнобилів у майбутньому – ці ризикі не є необхідними, їм можна запобігти.

Через 22 роки після Чорнобильської катастрофи існує широкий вибір стійких енерготехнологій, як кращих альтернатив ядерній експансії. Ці технології все більше завойовують своїх прихильників на міжнародному енергетичному ринку.

З 1973 року покращення в сфері енергозаощадження в США на сучасному етапі зберігає країні щонайменше 40 квадрильонів БТО, або 40% енергії, що використовується. Енергоощадні технології привносять до економіки США та довкілля більше, ніж будь-яке інше джерело енергії, тому що вони зберегли більше енергії ніж зросло її виробництво від ядерної, нафтової, вугільної промисловості та від використання природного газу. Урядові та приватні стркутури постійно приходять до висновку що можливості щодо подальшого розширення масштабів енергозаощадження можуть скоротити енергозатрати в США щонайменше на 10% або навіть 50% і більше.

На додаток до вищезазначеного, відновлювальна енергетика складає 10% від загального виробництва енергії в США, в той же час як технології вітрової енергетики, енергії з біопалива та фотовольтаїка є найбільш стрімко ростучими джерелами енергії, масштаби використання яких розширюються кожного року на 30-45%, а енергія, що виробляється від цих джерел, постійно дешевшає. Тому не є дивним що приблизно 30% від всіх встановлених потужностей у США, на яких виробляється електрична енергія, є відновлювальними.

Енергозаощадження, завдяки методам збереження енергії та відновлювальним джерелам енергії, може бути втілене у життя швидше, дешевше та зі значно меншими екологічними наслідками і побоюваннями у питанях безпеки, в т.ч. національної безпеки, ніж побудова нових ядерних блоків.

Так само як і США, Україна має великий потенціал забезпечити частину своїх енергопотреб завдяки інвестиціям у енергозаощадження та відновлювальні джерела енергії, що можуть позиціонуватися як альтернатива ядерній експансії. Наприклад, у порівнянні зі середньосвітовими показниками, Україна використовує у 2,5 рази більше енергії на виробництво одиниці продукції. Скорочення енерговтрат та приведення енергонорм по виробництву одиниці продукції у відповідність із світовими показниками дозволить Україні заощадити до 60% енергії – сума, яка майже дорівнює величині енергії, що виробляється на українських АЕС плюс всі імпорти енергоносіїв.

Більше того, не дивлячись на те, що зараз Україна покриває лише 2% своїх енергопотреб за рахунок відновлювальних джерел енергії, було доведено теоретично що країна може покрити всі свої енергопотреби за рахунок енергії вітру, сонця, біопалива, гідроенергетики. Наприклад, Україна має кращі перспективи щодо видобутку енергії з біомаси та вітру а також кращі показники щодо потенціалу використання енергії сонця, малої гідроенергетики та геотермальної енергії ніж більшість країн-сусідів. Очевидно, що немає технологічних причин чому Україна не може досягти або навіть перевищити ціль Європейського Союзу забезпечувати 20% своїх енергопотреб від відновлювальних джерел енергії до 2020 року.